W pierwszą rocznicę śmierci profesora Nowosielskiego

Z profesorem było przeprowadzonych wiele ciekawych i głębokich wywiadów (np. Zbigniew Podgórzec. Rozmowy z Jerzym Nowosielskim), pojawiło się kilka albumów ilustrujących jego twórczość, powstała obszerna i niezwykle ciekawa biografia (Krystyna Czerni. Nietoperz w świątyni). Z pewnością o tym nietuzinkowym artyście powstanie jeszcze wiele ciekawych prac, ponieważ jeszcze dużo i w sposób interesujący można o nim napisać.

Nasze miasto, Górowo Iławeckie, za przyczyną ówczesnego greckokatolickiego proboszcza (był to rok 1983) ks. Juliana Gbura i wikariusza generalnego o. Jozafata Romanyka OSBM zostało jednym z przystanków, przy którym na pewien czas zatrzymał się profesor Nowosielski. Remontowana świątynia Podwyższenia Krzyża Świętego, pozbawiona wyposażenia, potrzebowała artysty, który wypełniłby ją ikonostasem i wykonał polichromie. Profesor podjął się tego zadania i wykonał je we właściwym sobie stylu.

21 lutego b.r. parafia greckokatolicka w Górowie Iławeckim na czele z ks. dziekanem Janem Łajkoszem zorganizowała w cerkwi spotkanie pod nazwą "Rocznicowe wspomnienie i spotkanie z twórczością Jerzego Nowosielskiego". Pomimo dosyć późnej pory i mało sympatycznej pogody świątynia w całości wypełniła się wiernymi, zaproszonymi gośćmi oraz wielbicielami sztuki Profesora.

Spotkanie rozpoczęło się od słowa wprowadzającego i wspomnienia wygłoszonego przez ks. J. Łajkosza. Następnie z referatem „Ikona w mistagogicznym kręgu Jerzego Nowosielskiego” wystąpiła historyk sztuki Joanna Piotrowska. Artystycznym uzupełnieniem wieczoru był występ trójki artystów z Teatru Węgajty. Na zakończenie księża biorący udział w spotkaniu w cerkwi odprawili Panachydę (nabożeństwo żałobne) w intencji Profesora.

Szczególną atmosferę cerkiewnego wspomnienia rocznicowego, na co zwróciło uwagę wielu obecnych, podkreślało stonowane światło świec ofiarnych i uroczysty śpiew chóru i kapłanów.

O artyście można było jeszcze porozmawiać przy kominku na plebanii, dokąd proboszcz zaprosił wszystkich, którym nieobojętna jest sztuka i życie krakowskiego artysty odwiedzającego i pracującego w Górowie Ił. niemal przed trzydziestu laty.

Bohdan Tchórz

У першу річницю смерті професора Новосільського

Якраз рік тому, 25 лютого ми відпровадили на Раковецьке кладовище у Кракові видатного іконописця й творця сакральних поліхромій, професора краківської Академії мистецтв, допитливого філософа, а одночасно дуже скромну людину, Юрія Новосільського (http://ukraincy.wm.pl/39169,Wspomnienie-o-Jerzym-Nowosielskim.html).

З професором було проведено багато цікавих і доглибних інтерв’ю (наприклад: Zbigniew Podgórzec. Rozmowy z Jerzym Nowosielskim), вийшло друком кілька альбомів з його творчістю, появилася обширна і вельми цікава біографія (Krystyna Czerni. Nietoperz w świątyni). Напевно про цього небуденного артиста буде ще написано багато праць, тому що можна відшукати ще недруковані досі матеріали й передати їх прийдешнім.

Наше місто Гурово Ілавецьке за причиною тодішнього греко-католицького пароха (був це 1983 рік) о. Юліяна Ґбура та генерального вікарія о. Йосафата Романика ЧСВВ стало одною з зупинок при якій на певен час затримався проф. Новосільський. Ремонтований саме храм Воздвиження Чесного Хреста, позбавлений внутрішнього обладнання, потребував артиста, який виповнив би його іконостасом і доповнив поліхроміями. Професор цього завдання піднявся й виконав його у своєрідному, йому притаманному стилі.

21 лютого поточного року греко-католицька парафія в Гурові Ілавецькому очолена о. деканом Іваном Лайкошем зорганізувала в церкві зустріч «Річницевий спогад і зустріч з творчістю Юрія Новосільського». Помимо досить пізньої пори і мало атракційної погоди храм повністю наповнився вірними, запрошеними гістьми та шанувальниками мистецтва Професора.

Зустріч почалася від вступного слова та спогаду о. Івана Лайкоша. Потім з поширеною доповіддю «Ікона у містагогічному крузі Єжи Новосільського» виступила історик мистецтв Йоанна Пйотровська. Артистичним доповненням вечора у храмі став міні-концерт Театру Венґайти. На закінчення отці, що брали участь у зустрічі відправили Панахиду в наміренні Професора.

Особливу атмосферу річницевої церковної зустрічі, на що звернуло увагу багато з присутніх, підкреслювало скромне світло жертовних свіч та торжественний спів хору та священиків.

Про постать артиста можна було ще порозмовляти при живому вогні на приходстві, куди отець парох запросив усіх, хто цікавиться мистецтвом і життям артиста, що майже тридцять років тому відвідав Гурово Ілавецьке й працював тут.

Богдан Тхір